Короновірус

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 — поточна пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19), спричинена SARS-CoV-2. Спалах захворювання розпочався у грудні 2019 у м. Ухань, Хубей, Китаю, та визнаний ВООЗ пандемією 11 березня 2020 р. Станом на 2 квітня 2020 р.: більше 1 000 000 випадків,  у майже всіх країнах та територіях. Унаслідок захворювання близько 38 800 осіб померли. Понад 138 000 одужало.

Вірус передається переважно під час близьких контактів і  повітряно-крапельно, коли людина кашляє або чхає. Людина може заразитися, доторкнувшись до зараженої поверхні (дверної ручки, стола), а потім до обличчя (очі, ніс, рот). Найбільш заразною є людина із симптомами, але можливе й зараження від людини без симптомів. Проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів, як правило, складає 5 днів, але може бути від 2 до 14 днів. Серед поширених симптомів — гарячка, кашель, задишка. Ускладнення можуть включати запалення легень і гострий респіраторний дистрес-синдром.

Не існує вакцин та специфічних противірусних препаратів. Первинне лікування — симптоматичне й підтримувальне. Важливими для профілактики є миття рук з милом, прикривання рота при кашлі, соціальне дистанціювання, а також нагляд і самоізоляція для людей, що підозрюють зараження.

Заходи із запобігання поширення вірусу включають обмеження подорожей, карантин, комендантська година, контроль ризику на робочому місці, відтермінування або скасування подій, закриття деяких об'єктів. Серед інших заходів: сувора ізоляція у Хубеї, національний або регіональний карантин в інших країнах, комендантська година в КНР і Південній Кореї, закриття кордонів та обмеження в'їзд пасажирів, перевірка в аеропортах та вокзалах, заборона на виїзд пасажирів. Усі навчальні заклади закрили на національному або місцевому рівні в понад 124 країнах, що вплинуло на понад 1,2 млрд студентів.

Пандемія призвела до серйозних глобальних соціально-економічних наслідків, відтермінування чи скасування спортивних, релігійних та культурних подій та поширення побоювань дефіциту поставок різних товарів та продуктів, що в певних регіонах спричинили панічні покупки. Дезінформація та теорії змови про вірус поширювались інтернетом. У низці країн спалахнули протести та спостерігалися випадки ксенофобії і расизму проти китайців та інших жителів Східної та Південно-Східної Азії.

Епідеміологічні особливості

Спалах коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) почався в Уханю, сьомому за величиною місті в Китаї, населення якого перевищує 11 мільйонів людей. Це головний транспортний вузол у центральному Китаї, приблизно за 1000 кілометрів на південь від Пекіна, за 600 кілометрів на захід від Шанхая і за 900 кілометрах на північ від Гонконга. Прямі авіарейси пов'язували Ухань з країнами Європи (6 рейсів до Парижа, 3 до Лондона та 5 до Рима щотижня), Азії, Австралії, Північної Америки. Занепокоєння посилювалося очікуванням великої кількості мандрівників на китайський Новий рік, який розпочинався 25 січня 2020 року.

Клінічні прояви

Летальність за віковою групою від SARS-COV-2 в Китаї.

Зафіксовані симптоми у тяжких хворих включали підвищення температури у 90 % випадків, втому та сухий кашель у 80 %, та задишку у 20 %, респіраторний дистрес-синдром дорослих у 15 %. Рентгенографія органів грудної клітки виявила зміни судинного малюнку в обох легенях. Життєві показники, як правило, були стабільними на момент прийому госпіталізованих. Аналізи крові зазвичай показали низький рівень лейкоцитів (лейкопенія) та лімфопенію.

Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (European Centre for Disease Prevention and Control) називає такі симптоми, характерні для захворювання на китайський коронавірус:
           висока температура
           кашель
           утруднене дихання
           біль у м'язах
           відчуття втоми
        Американські та китайські вчені у своєму дослідженні дійшли висновку, що ще двома симптомами можуть бути нудота та діарея. Вони виявляються приблизно у 10% тих, хто захворів, однак передують іншим симптомам на 1-2 доби. Китайські вчені та МОЗ також зазначають можливість розвитку кон’юктивіту. Загалом же, зазначають дослідники, симптоми схожі на ті, що викликає вірус грипу.

       Люди похилого віку із хронічними захворюваннями більш схильні до ризику розвитку важких ускладнень.

Профілактика

 ВООЗ рекомендовала такі заходи профілактики: «регулярне миття рук, закриття ліктем рота та рукою носа при кашлі та чханні, уникання тісного контакту з будь-ким, хто має прояви респіраторних захворювань (наприклад, кашель та чхання)».

Медичні маски

За рекомендаціями ВООЗ медичні маски потрібно носити виключно тим здоровим людям, які контактують з хворими, зокрема лікарям. Крім того маски рекомендовано одягати всім, хто кашляє чи чхає. Маску можна одягати тільки чисто вимитими з милом чи протертими спиртом руками. Як тільки маска стає вологою, її потрібно зняти, а одноразові маски повторно використовувати не можна.

Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко закликав українців носити маски у громадських закладах. Китай також офіційно радить носити одноразові медичні маски у громадських місцях. Гонконг радить носити хірургічні маски у громадському транспорті та під час перебування в людних місцях. Влада Тайланду радить населенню виготовляти маски удома із тканини і прати їх щоденно. Для запобігання епідемії, маски також широко використовують здорові люди в інших країнах Азії, зокрема у Тайвані, Японії і Південній Кореї.

Натомість у Німеччині, США та інших країнах лікарі та влада закликають населення використовувати маски тільки в тих випадках, коли їх рекомендує ВООЗ, оскільки вони надають «фальшиве відчуття захищеності», тоді як надійних наукових доказів корисності масок для захисту людини, що їх носить, нема. Крім того, масове скуповування медичних масок може призводити до їхнього дефіциту для медичних працівників, які дійсно їх потребують. Утім носіння масок гіпотетично може завадити безсимптомним інфікованим вірусом SARS-Covid-2 заражати здорових людей.

БАДи та гомеопатія

імуномодулятори – ці препарати можна вживати лише за призначенням лікаря;
цибуля, часник, алкоголь та інші засоби «народної медицини». «Немає жодного наукового обґрунтування ефективності цих засобів. Алкоголь, навпаки, пригнічує імунну систему і послаблює організм, ускладнюючи процес боротьби з вірусом», – йдеться на сайті МОЗ.

Що ж допоможе вберегтися?

- уникнення близьких контактів із хворими. Щоб заразитися, на слизові оболонки людини має потрапити певна кількість біоматеріалу – слини чи слизу – від хворої людини.
- миття рук та використання дезінфікуючих засобів. За даними МОЗ, коронавірус може виживати на різних поверхнях лише протягом кількох годин. Теоретично можливо заразитися, якщо торкнутися, приміром, поручнів у громадському транспорті чи верхнього одягу людей, а потім потерти око цією рукою. Центр із контролю та профілактики захворювань у США радить мити руки впродовж не менш як 20 секунд.
- збалансоване харчування, вживання достатньої кількості рідини, достатня тривалість сну. Це не пусті слова, бо ослаблений втомою, нестачею вітамінів, клітковини та рідини організм більш вразливий до інфекційних захворювань.
провітрювання та зволоження повітря у приміщенні. Американський телеканал National Geographic провів дослідження і з’ясував, що якщо у літаку перебуватиме один хворий на 2019-nCoV, то теоретично від нього можуть заразитися близько шести осіб. Секрет у тому, що повітря у літаку ретельно очищується завдяки фільтрам – воно повністю оновлюється щодві хвилини. За аналогією, провітрювання приміщення може знизити ризики розповсюдження хвороби серед мешканців квартири чи будинку.
- відмова від сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження. Вірус 2019-nCoV зоогенний. Це означає, що спершу він поширювався між тваринами, а в якийсь момент мутував і поширився від тварини до людини. Задля уникнення зараження рекомендується нівелювати контакти із тваринами та їхніми біоматеріалами – кров’ю, сирим м’ясом тощо.

Ексочільниця МОЗ Уляна Супрун до офіційних рекомендацій міністерства також додала такі поради:

 тимчасово відмовитися від поїздок до Китаю

не відвідувати ринків із тваринами та птахами

не затягувати зі зверненням до лікаря у разі появи поганого самопочуття.

В іноЗМІ також траплються рекомендації

якомога рідше торкатися обличчя

одразу після використання викидати одноразові носові хустинки

щодня міняти і прати рукавички.

        Вакцини проти китайського коронавірусу ще немає – вона на стадії клінічних випробувань

Діагностика

 

15 січня 2020 року ВООЗ опублікувала протокол діагностичного тестування на 2019-nCoV, розроблений вірусологічною командою з лікарні Шаріте у Берліні. Невдовзі з'явилися інші протоколи, що також використовують методику ПЛР після зворотної транскрипції.

Методи виявлення SARS-CoV-2 переважно належать до двох груп — лабораторного та «швидкого».

«Швидкі тести» базовані на реакції імуноферментного аналізу, що визначає антитіла до коронавірусу SARS-CoV-2 у крові. Ці тести можуть давати хибно негативний результат, коли людина щойно захворіла, оскільки для формування антитіл у крові потрібен час, принаймні декілька діб. Попри негативний результат тесту, людина може переносити коронавірус і бути джерелом зараження для інших.

Лабораторний тест — це тест полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Для його визначення робиться забір слизу з дихальних шляхів та передача його до спеціалізованої лабораторії. Такий тест є точнішим, оскільки виявляє генетичний матеріал вірусу (РНК).

Коронавірус: лікування

       Особливого лікування коронавірусу немає – у цьому випадку воно симптоматичне.

       Лікарі, що працюють у Таїланді, три тижні тому почали експерименти із комбінуванням кількох препаратів: великі дози протигрипозного засобу «Озельтамівір» (Oseltamivir), ліками «Лопімнавір» (Lopinavir) і «Ритонавір» (Ritonavir), що застосовуються для лікування СНІДу. Після цих експериментів коронавірус у Китаї тиждень тому почали лікувати противірусним препаратом «Абідолом». Препарат увійшов у шосту версію попереднього плану лікування Covid-2019 разом із хлорохінфосфатом і «Рибавірином» у комбінації з інтерфероном або лопінавіром/ритонавіром.